На базі дитячого садочку працює логопед -

Довгалюк Тетяна Петрівна

В 1985 році закінчила Київський педагогічний інститут ім. Горького за спеціальністю «Дефектологія».Працюю логопедом в ДНЗ №2, ДНЗ №3.Стаж роботи становить 28 років. Кваліфікаційна категорія - вища.

ЛАСКАВО ПРОСИМО НА СТОРІНКУ ЛОГОПЕДА!

Мовленнєвий портрет п'ятирічної дитини

Що таке мовлення?

Слово мовлення має три різних значення:

а) мовлення, як діяльність, мовлення як процес;

б) мовлення, як продукт мовленнєвої діяльності;

в) мовлення, як ораторський жанр.

Мовлення в першому, процесуальному, значенні має синоніми: мовленнєва діяльність, мовленнєвий акт. Спілкування, контакт між людьми, обмін думками і почуттями, інформацією здійснюється не тільки через мовлення, але й за допомогою немовних знаків, які вивчає семіотика (міміка, жести, дотик). Мовлення ж — вербальне спілкування за допомогою мовних знакових одиниць: слів, синтаксичних конструкцій, тексту, інтонацій, часто за підтримки невербальних засобів.

Важливим показником інтелектуального розвитку 5-ти річної дитини є її мовлення. За віковою періодизацією діти п’яти років належать до старшого дошкільного віку. Вони відрізняються від молодших і старших за себе не тільки кількістю прожитих років,але й своїми психологічними особливостями,специфікою розвитку психічних процесів (сприймання, пам’яті ,мислення,уяви,волі,уваги,мовлення) та різних видів діяльності пізнавальної та комунікативно-мовленнєвої. Дбаючи про мовленнєвий розвиток дитини на порозі передшкільного віку ,ставимо низку запитань - чи достатньо розвинене в неї мовлення? Чи вміє спілкуватися с однолітками? Чи може бути цікавим співрозмовником ? Що викликає численні запитання у малюка? Як ставитися до дитячих неологізмів?

Одне слово, яким же є мовленнєвий портрет 5-ти річної дитини?Спробуємо відповісти на означені питання.

Мовленнєвий портрет 5-ти річної дитини- мовленнєва особистість дитини , сформованість у неї різних видів мовлення, а також усіх сторін мовленнєвої системи(фонетичної,лексичної, граматичної,розмовно-діалогічної,монологічної ) та комунікативної компетенцій. Отже, це особистість ,яка вміє адекватно й доречно спілкуватися рідною мовою в різних життєвих ситуаціях; розповідати, пояснювати, розмірковувати, оцінювати, користуючись при цьому як мовними, так і позамовними , інтонаційними засобами виразності ,етикетними формами спілкування; стежить за власним мовленням та мовленням інших , здатна творчо реалізуватися засобами мовлення.

Звукова культура мовлення

Які ж специфічні особливості засвоєння п’ятирічними звукової культури мовлення?

Зазначимо, до 5 років у дітей вже цілком сформований мовленнєвий апарат ; завершується розвиток мовленнєво–рухового та мовленнєво-слухового аналізаторів ,що дає дитині змогу швидко й точно координувати рухи органів мовлення (губ,зубів, нижньої щелепи ,м’якого піднебіння ,голосових зв’язок , язика ) і слуху, що в свою чергу сприяє чіткій і правильній вимові всіх звуків рідної мови. У дітей зникає загальна пом’якшеність мовлення ,заміна шиплячих звуків (ж ,ч ,ш , щ) свистячими (з ,с ,ц,), до 5 років більшість дітей опановують вимову звука «р» ;зменшується кількість скорочень звуків у словах, їх перестановок, пропусків ; удосконалюється мовленнєве дихання , фонематичний слух ; діти вміють регулювати темп мовлення ( зникає швидкий темп ,) і силу голосу .

Водночас у деяких малюків цього віку ще трапляються неточності у вимові окремих звуків («р» , «ш» , «ц» , «ч» , «дж» , «дз» )

Можливі фізіологічні вади мовлення п’ятирічних :

- заміна дзвінких приголосних звуків глухими ( «б» - «п» , «д» - «т»).

- заміна «р» , «л» звуками «и « , «у» , «в» , «й».

- заміна свистячих та шиплячих звуків близькими до «ф» , «в» .

- міжзубна вимова шиплячих і свистячих звуків .

- носова і бокова вимова сонорних , свистячих ,і шиплячих звуків.

- горлова вимова звука « р»

П’ятий рік життя характеризується завершенням процесу фонематичного сприймання :діти чують і розмовляють правильно ,дотримуються фонетико-орфоепічних норм рідної мови . За Д.Б.Ельконіним ,у дітей 5 років з’являється нове якісне психічне новоутворення усвідомлення звукового аспекту рідної мови, що допомагає оволодівати елементами грамоти і письма. До 6 років у дітей зміцнюються м’язи мовленнєвого апарату ,вони можуть правильно вимовляти всі звуки рідної мови.

Словник дітей 5 років

Словник дітей 5 років становить близько 2500-3000 тисяч слів;він збільшується впродовж року швидкими темпами. В активному мовленні малюків є всі частини мови. Помітно збільшується кількість абстрактних понять,що характеризують взаємини між людьми; морально-етичних понять ,узагальнених понять .Діти легко добирають антоніми та синоніми , охоче виконують різні вправи зі словами . Розуміють переносне значення слів ,і правильно вживають слова –омоніми ,образні вислови ,порівняння ,прислів’я ,фразеологізми у нестимульованому мовленні.У динаміці лексичного розвитку дітей :-го року життя виокремлюють два аспекти :кількісну зміну лексичного запасу та оволодінням значенням слова , тобто якісний розвиток словника. Кількісно словник дошкільника змінюється дуже швидко.

На п’ятий рік життя припадає пік дитячої словотворчості - активного процесу неусвідомленого створення нових слів та граматичних форм на основі «чуття» рідної мови. Дитяче словотворення охоплює всі частини мовлення.П2ятирічним властиві і прояви дитячої етимології ,тобто дитина не створює нових слів з новим значенням ,а лише модифікує їхню звукову оболонку,перебудовує звучання наявного слова ,зберігаючи його значення. Активний процес словотворення є необхідною школою в опануванні рідного мовлення, адже він сприяє розвитку мовної здібності ,яку визначають .як чуття мови. Якісний розвиток словника дитини впливає на загальний рівень її психічного розвитку , зокрема інтелектуального.

Семантичний розвиток

Якщо в кількісному плані у дошкільнят певною мірою сформоване «словникове ядро» ,то семантичний і граматичний розвиток до п’яти років проходить лише стадію становлення ,уточнення значення слів. потребує не лише засвоєння понять ,а й закономірних зв’язків між словами та словосполученнями ,розуміння естетичної функції слова.

У старшому дошкільному віці активно формуються орієнтації щодо змісту слова ,що є неодмінною умовою повноцінного мовленнєвого розвитку та засвоєння дитиною значення багатозначних слів. Семантичний розвиток старших дошкільників пов’язаний також із засвоєнням смислових відтінків слів. У старшому дошкільному віці у дітей формується свідоме ставлення до слів з переносними значеннями - метафор ,фразеологізмів . Отже, у розвитку словника п’ятирічної дитини можна відмітити позитивні якісні зміни: вживає антоніми ,синоніми , багатозначні слова ,оперує узагальненими словами різного ступеня ,поняттями. Усвідомлює словниковий склад рідної мови ,виокремлює слова в реченні.

Граматична правильність мовлення

У дітей п’ятирічного віку триває формування граматичної будови мовлення .

За О.Гвоздєвим , період від 3 до 6-7 років є періодом засвоєння морфологічної системи мови. Саме в цей період засвоюються всі одиничні форми .У період від 4 років до 4 років 4 місяців діти роблять значні успіхи у засвоєнні граматичної будови – граматичні категорії переважно вже сформувалися. Лишаються незасвоєними лише деякі деталі морфологічного вираження граматичних категорій . До 5-ти років діти засвоюють суфікси на позначення жіночої статі,назв дитинчат тварин , збірності тощо. Процес засвоєння суфіксів триває до 7 років.

Діти легко утворюють нові слова за допомогою суфіксів ,префіксів та складні граматичні форми. Правильно вживають кличну форму. Формуються навички корекції та самокорекції мовлення. Водночас мовлення дітей близько шести років ще не позбавлене граматичних помилок у відмінкових закінченнях (складні форми з чергуванням приголосних ) , вживанні невідмінюваних іменників,слів ,що мають одне число (множину чи однину ); порушення порядку слів у реченні.

Діти засвоюють синтаксичну структуру мови. У їхньому мовленні наявні всі типи речень і простих ,і складних ,вживаються всі види сполучників і сполучних слів. За проханням дорослого діти складають наказове ,розповідне ,окличне речення,з однорідними членами ,з прямою мовою, зі вставними словами . Порівняно з попереднім віком діти рідше вживають прості ,непоширені речення й частіше – прості поширені ,особливо з однорідними членами. Значно ускладнюється структура складнопідрядних речень ,у реченні може бути до 15 слів.

При цьому у дітей 5-го року життя складнопідрядні речення мають свої специфічні особливості : пропуски частини головного або підрядного речення ; трапляються труднощі в утворенні простих речень , що входять до складного. Наприкінці п’ятого року життя в мовленні дітей з’являються речення ускладненого типу з двох ,трьох і більше простих речень. Засвоєння граматичної будови мови для дитини – складний шлях ,на якому трапляються помилки . Малята плутають суфікси , префікси ,нерідко замінюють одне відмінкове закінчення іншим ,у межах одного відмінка. Дитина насамперед засвоює належність певних закінчень , до певного відмінка як носія певного типу семантичного значення. Під впливом навчання мовленнєві помилки поступово зникають.

Засвоєння звукового ,граматичного мовлення і збагачення словникового запасу позитивно позначається на розвитку монологічного мовлення і форм спілкування. Діти засвоюють як діалогічну,так і монологічну форми мовлення. Головні типи спілкування п’ятирічних спілкування з однолітками та встановлення мовленнєвих контактів з іншими дітьми ,при цьому діалогічні форми спілкування частіше замінюються монологічними. З’являються такі форми мовлення , як мовлення-пояснення , мовлення-міркування .

На шостому році життя дошкільнята набувають навичок зв’язного мовлення : складають описові розповіді ,сюжетні (за картинками) , із власного досвіду за зразками та планом вихователя. Важливе якісне новоутворення старших дошкільнят – поява планувальної і регулювальної функцій мовлення. Дитина складає розповіді за планом ,може планувати свою майбутню мовленнєву діяльність.

До шести років у дітей формуються функції мовлення (комунікативна ,планувальна ,регулювальна ,естетична ,гносеологічна , мислетворча ) та форми мовлення (діалог ,монолог ,внутрішнє , ситуативне , контекстове ,повідомлення,розповідь ,опис,міркування ,пояснення, інструкція)

Різні аспекти мовлення дитини вдосконалюються впродовж її навчання на шостому році життя . Досягнуті результати мовленнєвого розвитку дитини в дошкільні роки дають можливість їй легко засвоювати програму навчання у школі. У старшому дошкільному віці трапляються випадки специфічного розвитку мовлення дітей , які потребують індивідуальної роботи , а іноді, і корекції .

Мовленнєвий розвиток є важливою складовою загального розвитку дитини та відіграє значну роль у становленні її особистості.

Шановні мами і тата, бабусі й дідусі найкращого у світі малюка!

Не секрет, що для кожного з Вас своя дитина – це найгарніший, найрозумніший, неповторний і незамінний малюк!

Ще задовго до його появи на світ Ви любили його, уявляли яким він народиться та мріяли про те щоб він був здоровий.

А яке щастя відчуває кожен з Вас, коли дитина починає проявляти свої почуття й емоції: вона жваво махає ручками, коли бачить Вас, і посміхається у відповідь на Вашу посмішку!

І, звичайно, усі з нетерпінням чекають, коли ж вона заговорить?!

Як відомо мовлення не передається спадково, воно формується поступово, з перших днів життя, з ростом дитини, у процесі спілкування з нею.

Рівень розумового розвитку малюка і розвиток його мовлення пов'язані нерозривно. Мовлення – одне з найголовніших засобів пізнання світу, а це означає, що погано розвинене мовлення, перешкоджатиме повноцінному розвитку особистості Вашої дитини. Тому дуже важливо вчасно виявити недоліки, що з'явилися, у мовленні Вашого малюка.

Якщо Ви помітили, що Ваша дитина неправильно вимовляє деякі звуки, її мовлення нечітке; якщо Вашій дитині вже 3 роки, а вона ще не почала розмовляти; якщо Вам здається, що мовлення Вашої дитини відрізняється від мовлення її однолітків - тоді цей сайт підкаже Вам що слід робити в даній ситуації.

Можливо, Вам буде цікаво довідатися, чи правильно формується мовлення Вашої дитини, і чи існують деякі закономірності мовленнєвого розвитку дітей? Чи можуть батьки самостійно допомогти дитині виправити вади мовлення, а в яких випадках краще звернутися до кваліфікованого фахівця?

Відповіді на ці та інші запитання ми спробували розмістити на нашому сайті!

Якщо у Вас виникли більш конкретні питання, що стосуються саме Вашого малюка, надсилайте їх нам.

Завжди раді спілкуванню з Вами!

СКАРБНИЧКА ПОРАД ДЛЯ БАТЬКІВ

“Всебічний розвиток правильного мовлення”

Мабуть кожну родину, де росте малюк непокоїть питання, як забезпечити повноцінний розвиток дитини в дошкільному віці вцілому, та мовленнєвий розвиток зокрема.

Розвиток мовлення дитини починається від самого народження. Навички правильного мовлення дитина набуває в сім’ї. Все те, що роблять батьки для загального та мовленнєвого розвитку своєї дитини має велике значення для всього її подальшого життя.

Мовленню необхідно вчити, перш за все, шляхом особистого прикладу. Дитина повинна чути правильне, чітке мовлення, бажано, щоб батько і мати розмовляли з малюком на одній, на рідній мові. Дуже важливим є те, що саме, та в якому вигляді сприймає слух дитини в ранньому та молодшому віці, в найбільш сприятливі роки її життя.

АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА

Мета артикуляційної гімнастики – розвиток рухливості органів мовленнєвого апарату, відпрацювання правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів необхідних для правильної вимови звуків. Артикуляційну гімнастику бажано проводити щоденно, відводячи на неї від 5 до 15 хвилин, в залежності від віку дитини. Не перевантажуйте дитину, не вимагайте від неї виконання всіх вправ під час одного заняття.

РОЗВИТОК РУХЛИВОСТІ ОРГАНІВ АРТИКУЛЯЦІЙНОГО АПАРАТУ - ВАЖЛИВИЙ КРОК НА ШЛЯХУ ДО ПРАВИЛЬНОГО МОВЛЕННЯ

Однією з причин порушення звуковимови у дітей може бути недостатня рухливість органів мовлення: язика, губ, щелеп та мякого піднебіння. Порушення рухливості цих органів (малорухливість) тягне за собою нечітку, гугняву (з носовим відтінком), шепеляву, змазану вимову різних звуків.

ВПЛИВ РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ НА ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Формування правильної вимови у дітей - це складний процес, дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати зверненне до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. В роботі з дітьми (а особливо з тими, що вже мають порушення мовлення) велику увагу необхідно приділяти розвитку функції дрібних м’язів рук. Рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування.

Мова - один з основних процесів, які поєднують людей і виділяють людство на тлі іншого тваринного миру. Формування мови відбувається в перші роки життя, починається усе з гуления, що поступово переростає у звуки, слова, потім слова складаються в пропозиції. Однак важливий не тільки процес формування мови, іншим основним моментом є якість мови, і от отут ми зупинимося подробней. Нерідко в дітей спостерігаються проблеми з мовою, їм складно вимовляти певні звуки, вимовляти складні слова й ін.

З виправленням мовних недоліків допоможе впоратися логопед. Фахівця, сфера діяльності якого, пов´язана з наукою про порушення мови дефектологією, називають логопед або дефектолог. Логопедія є галуззю дефектології, ця наука з´єднує фізіологічні, психологічні, медичні і педагогічні поняття. Сьогодні логопед є в кожному дитячому саду, школі або іншій утворювальній установі (інтернатах, спеціалізованих навчальних закладах для дітей з відхиленнями й ін.), що підкреслює значимість такого фахівця для нормального розвитку мови в дітей.

З одного боку, логопед - це педагог, що, усуває порушення мови, учить правильно вимовляти звуки, склади, слова, допомагає мінімізувати наслідку фізичних недоліків (безболісно розтягти під´язичну вуздечку, що заважає нормальній вимові звуків Л и Р, внаслідок чого розвивається гаркавість). У теж час, можна сказати, що логопед, все-таки лікар, тому що він працює з патологиями в розвитку мови.

Більша частина мовних порушень піддається корекції, вони можуть бути виправлені в ранньому дошкільному віці. І дуже важливо для батьків не упустити цей час, тому що при навчанні грамоті дефекти мови стають причиною інших порушень - мови й листа (дисграфия й дислексия). А з ними вже дуже складно впоратися. Надалі неправильну вимову звуків відіб´ється на самооцінці людини, досягненні їм життєвих цілей.

Логопед, як лікар, володіє методами діагностики мовних дефектів, які дозволяють з´ясувати причини виникнення порушень мови й визначити план коригувальних заходів. У цьому йому допомагають фахівці суміжних наук - психолог, невролог, психіатр, лікар по лікувальній фізкультурі, сурдолог. Логопед-дефектолог працює з порушеннями вимови всіх мовних одиниць - звуку, слова, пропозиції. Причини порушення мови можуть бути різні. Наприклад, занадто коротка під´язична вуздечка перешкоджає вимові звуків "л" й "р". Розвиток мови носить поетапний характер, кожна стадія дуже значима для становлення мови в цілому, тому проблеми необхідно виявити ще до того, як дитина вимовила перші слова. Рання діагностика мовних дефектів дозволить скоротити час на їхнє виправлення й підвищити шанси на успіх.

КОЛИ ВАРТО ЗВЕРТАТИСЬ ДО ЛОГОПЕДА?

Якщо у віці 2 - 3 місяців у дитини не спостерігається белькіт, їсти привід серйозно задуматися, найімовірніше, без допомоги професійного логопеда вам не обійтися. Якщо до однорічного віку, маля не намагається вимовляти слова, це також свідчення якихось порушень.

Серйозним приводом звертання до логопеда є відсутність слів і фраз у мові вашого маляти, якщо дитині більше 2-х років. Консультація з логопедом у трирічному віці рекомендована всім без винятку дітям, поза залежністю від того, є в нього дефекти чи мови ні.

До п´яти років звичайно відбувається повне формування мови, всі звуки повинні вимовлятися чітко й правильно, маля повинен уміти будувати фрази й пропозиції.

Логопед повинен ураховувати психологічні особливості свого пацієнта, адже мова вимагає участі мислення, пам´яті, уваги. Фахівець дефектології може визначити рівень розвитку цих сложнейших психічних процесів і ступінь їхнього впливу на становлення правильної мови. Тут фахівцеві придадуться такі людські якості, як коммуникабельность (дозволить знайти підхід до пацієнта), терпіння (пацієнти бувають різні, а результат занять із логопедом носить відкладений характер), гнучкість, що дозволить знаходити методи впливу на пацієнта з урахуванням його настрою

Прийнято вважати, що логопед-дефектолог є винятково дитячим фахівцем. Насправді це не зовсім так. Дійсно, більшість проблем виникає в ранньому віці на початкових стадіях становлення мови. Але існують такі ситуації, коли допомога логопеда може знадобитися й дорослій людині. Наприклад, у випадку повної або часткової втрати мовної здатності внаслідок травм або серйозних захворювань. Також логопеди займаються з дорослими людьми, яким необхідна чітка дикція, з телекоментаторами, ведучими, ораторами.

ЯК РОЗВИВАТИ МОВЛЕННЯ ДИТИНИ?

1. Спілкуйтесь з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідай про предмети , які оточують дитину.

2. Збагачуйте словниковий запас малюка новими словами, пояснюючи їх.

3. Розмовляйте з дитиною повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не "сюсюкайте"!

4. Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюйте їх.

5. Коли малюк говорить, виправляйте його мовленнєві помилки тільки після того, як він закінчить фразу.

6. Багато читайте дитині, вчіть її переказувати, разом вчіть вірші, вчіть складати цікаві історії з картинками.

7. Процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук. Виконуйте вправи для пальчиків, малюйте олівцями і крейдою, грайте в мозаїку.

Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху.

Корисні поради логопеда або що таке логопедична група.

Слід пам’ятати, що з народження дитина поступово опановує фонетичну систему рідної мови і на цьому шляху робить багато помилок: плутає, замінює, спотворює або пропускає звуки. Частіше за все у дітей страждають свистячі звуки ([с], [з], [ц]), шиплячі ([ш], [ж], [ч],[шч]) та сонорні ([л], [р]). Це природно до досягнення дітьми 4-ти років, коли закінчується формування правильної звуковимови. Та часто буває так, що з певних причин дошкільник і в 5-6 років самостійно не може засвоїти вимову певних звуків. Як показує практика, такій дитині обов’язково потрібна допомога фахівця, бо невтручання у процес формування дитячого мовлення майже завжди стає причиною відставання дитини в розвитку. Вчасне невиправлення мовленнєвих вад призводить до порушення та затримки загального розвитку дитини. Тому логопеди завжди попереджають батьків та застерігають їх від легковажного ставлення до проблем мовлення їхнього малюка.

ПРО ЛОГОПЕДИЧНУ ГРУПУ

В Україні поширена система логопедичної допомоги дітям дошкільного віку. Головна мета корекційного навчання – виховання у дітей правильного, чіткого, виразного мовлення з урахуванням лексичної та граматичної будови мовлення.

В цій групі все налаштоване на розвиток мовлення. Логопедична група – це колективний вплив на дитину з боку учителя-логопеда, вихователів, психолога, музичного керівника, інструктора з фізичного виховання, медичної сестри. Всі заняття проводяться в ігровій формі. Дитина навіть не помітить, що навчається. В логопедичній групі проводиться спеціально організоване навчання і виховання за планом, який охоплює всі напрямки корекційної роботи з дошкільнятами.

В логопедичну групу приймаються діти з 4-річного віку. До цієї групи можуть бути зараховані дошкільнята в тому випадку, коли у них, окрім порушення фонетичного боку мовлення, є відхилення у формуванні лексико-граматичних компонентів мови. Термін перебування від 1-го до 2-х років залежно від часу зарахування і від складності мовного дефекту.

Режим дня й сітка занять логопеда й вихователя будується з урахуванням вікових, мовних й індивідуальних особливостей дітей, а також розв’язуваних у процесі навчання й виховання корекційних завдань.

Нормативна наповнюваність логопедичної групи – 12-14 дітей. Учитель-логопед працює з дітьми щодня чотири академічні години.

Логопедичні заняття є основною формою корекційного навчання, на яких систематично здійснюється розвиток всіх компонентів мовлення й підготовка дітей до шкільного навчання. За роки існування логопедичної групи від батьків було чути тільки слова подяки.

Якщо ви сумніваєтесь, чи у вашої дитини правильно і вчасно формується мовлення, обов’язково проконсультуйтесь з логопедом. Навіть як вашій дитині і запропонують відвідувати логопедичну групу, не хвилюйтесь, що ваша дитина „якась не така” . У садочку з вашою дитиною працюватиме логопед, використовуючи спеціальні корекційно – розвивальні програми, що дозволить виправити чи значно зменшити мовленнєвий дефект. Не варто хвилюватись і з приводу того, що дитина буде знаходитись в колективі дітей, які теж щось не вимовляють правильно. В логопедичній групі все так влаштовано для заохочення дітей, що вони починають виправляти не тільки себе, а й одні одних.

Отже, коли і кому потрібно йти до логопеда? Два дуже важливих питання, на які дуже легко відповісти. Я раджу звернутися до фахівця в будь-якому разі, щойно вашій дитині виповниться чотири роки. Можливо, вам порадять прийти через рік, може, потрібно буде виконувати якісь вправи – цього не варто боятися. Краще зайвий раз переконатися, що все гаразд, ніж через два роки дізнатися, що у дитини серйозні проблеми з мовленням.

Тетяна Петрівна проводить індивідуальну роботу з дітьми:

21.09.17. Учителем-логопедом Довгалюк Т.П. на логопедичному пункті при ДНЗ №2 «Золота рибка» був проведений просвітницький захід для батьків дітей, які мають порушення мовлення на тему: «Батьки також повинні знати, як треба звуки вимовляти».

Порушення мовленнєвого розвитку у дітей дошкільного віку

Серед порушень психофізичного розвитку у дітей дошкільного віку вади мовлення спостерігаються чи не найчастіше. Порушення мовлення у дошкільнят мають здатність до патологічного закріплення, що призводить до різних стійких помилок як в усному мовленні, так і на письмі. А враховуючи, що мовленнєвий розвиток дитини продовжується ще й під час шкільного навчання, вони можуть спричинити різноманітні стійкі порушення у засвоєнні шкільних знань, насамперед з предметів мовного циклу: читання, письма, рідної мови.

Порушення мовлення значно усклад­нюють засвоєння дитиною іноземних мов, які у багатьох школах тепер вивчають з першого класу. Ось чому всі батьки мають знати, які мовленнєві порушення найчастіше трапляються у дітей дошкільного віку.

Не всі порушення звуковимови можна вважати патологічними. Практично кожна дитина молодшого шкільного віку має певні порушення у вимові звуків. Однак до п’яти років такі порушення вважаються природними, ос­кільки артикуляційний апарат дитини цього віку ще продовжує формуватися.

Водночас збереження вад звуковимови після зазначеного терміну вважаються патологічними і потребують виправлення за допомогою спеціальних вправ і завдань, які добирає логопед.

До найпоширеніших порушень мовленнєвого розвитку у дошкільнят належить дислалія. Нею називають порушення звуковимови, не пов’язаної з вадами слуху, порушеннями іннервації мовленнєвого апарату чи недоліками розумового розвитку дитини. Крім дислалії, існує ще ряд більш складних порушень звуковимови: ринолалія, дизартрія, заїкання, алалія, дислексія та дисграфія, затримка мовленнєвого розвитку, фонетико-фонематичний недорозвиток мов­лення (ФФНМ), загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ).

У попередженні дислалії важливе місце посідає формування правильної мовленнєвої культури. Дитина має чути чітке, правильне мовлення дорослих, щоб наблизити свою звуковимову до мовної норми. Профілактиці дислалії сприяють розпочаті в молодшому дошкільному віці стимулювальні вправи з розвитку органів артикуляції та дрібної моторики пальців рук. Крім того, рекомендується проводити з дітьми логопедичні розвивальні ігри.

Але перш ніж починати заняття, слід проконсультуватися зі спеціалістом-логопедом з метою виявлення причини порушення мовлення дитини. Якщо дитина має такі органічні порушення артикуляційного апарату, як коротка під’язикова вуздечка, легкий параліч губів, язика, деформація або відсутність зубів, розщеплення твердого піднебіння, — треба продовжувати заняття з логопедом. А якщо таких порушень немає, то після консультації з фахівцем можна самостійно починати заняття з дитиною за допомогою спеціального посібника.

Логопедичні розвивальні ігри та вправи для дітей

Логопедичні ігри не завжди передбачають проведення окремих занять із вправами для вироблення чіткої вимови звуків. Логопедичний елемент повинен бути практично в кожному занятті з мовлення. Головне — самому чітко вимовляти слова і давати дитині час для того, щоб чітко висловитися. Іноді те, що ми підганяємо дитину, може призвести до заїкання. Отож краще зачекати і послухати повільну розповідь дитини, аніж злякати її поспіхом.

Пропонуємо нижче логопедичні ігри для дітей від двох до шести і більше років.

Гра «Чарівна скринька»

(для дітей 2—4 років)

У яскраву коробку складаємо різні іграшки, а потім дістаємо по одній і просимо, щоб дитина чітко назвала, що це. Можна ускладнити завдання, пропонуючи назвати предмет в однині і множині або таким чином: одне яблуко — багато яблук, одне слоненя — багато слоненят.

Гра «Станемо звірятами»

(для дітей 2—4 років)

Показуємо на малюнку або у вигляді іграшки певну тварину, бажано, щоб це були різні тварини, які «вимовляють» різні звуки (ворона, джміль, змія, поросятко, пес, кіт, бджола, лев, тигр, миша, жук). Просимо повторити звуконаслідування. Таким же чином можна наслідувати звуки води, яка крапає із крана — крап-крап, звуки барабану — бам-бара-бам, звуки шуму дерев під час вітру — ш-ш-ш тощо.

Гра «Впізнаємо звук»

(для дітей 4—6 років)

Даємо завдання впізнати якийсь один звук у словах, наприклад, [с]. Називаємо слова лисиця, слон, шлях, суниці, вихователь, син, сорочка, ворона, сорока, синиця, зима, весна.., а дитина повинна плескати у долоні, коли почує потрібне слово. Можна замість плескання придумати картки. Наприклад, якщо слово підходить, підняти зелену картку, якщо ні — червону.

Гра «Який у кого хвіст»

(для дітей 5—6 років)

Беремо зображення тварин. Дитина повинна назвати останній звук у назві тварини, тобто «хвіст» цього слова. Для початку краще вголос називати слово, чітко вимовляючи кінцевий звук.

Гра «Ланцюжок»

(для дітей від 6 років)

Можна задати будь-яку тему, наприклад, фрукти, овочі або в цілому говорити про слова без вказівки на групу. Спочатку називається слово, наступне повинно починатися зі звука, на який закінчилось попереднє слово.

Розвиток загальної моторики

Щоб мовлення вашої дитини добре розвивалося, необхідно звернути увагу на загальну моторику. Відомо, що чим краще рухова активність дитини, тим краще розвивається її мовлення.

У дітей з порушенням мовлення дуже часто страждає загальна моторика: рухи недостатньо чіткі, наявне недо­статнє відчуття ритму, координації тощо.

Для того, щоб зробити рухи дитини більш скоординованими, обов’язково робіть з нею ранкову зарядку, частіше вмикайте музику, особливо мелодії, різні за темпом. Хай дитина танцює. Якщо ви бачите, що дитині важко зорієнтуватись, у якому темпі рухатись, почніть це робити разом з нею.

Існує багато вправ, спрямованих на розвиток рухової активності дитини.

Ігри з м’ячем

Свічки — підкинути м’яч догори, спочатку невисоко, й піймати його. Наступного разу підкинути вище, утретє — ще вище.

Цвяхи кувати — відбивати м’яч рукою об землю.

Одноруччя — підкинути м’яч до гори правою рукою і піймати правою, підкинути лівою й піймати лівою і т. д.

Існує ціла «школа гри з м’ячем», яка дуже популярна в дитячому середовищі:

· Ігри з предметами (теніс, бадмінтон, кеглі, скакалка, бумеранг тощо).

· Промовляння римованого тексту з імітацією рухів.

· Виконання рухів під музику.

· Танцювальні вправи.

· Вправи на рівновагу (ходьба по колоді, по бордюру; стійка на одній нозі, «Ластівка» тощо).

Розвиток дрібної моторики

Дрібна моторика — це рухи пальців та кистей рук. Відомо, що існує взаємозв’язок між розвитком м’язів рук і мовленням людини.

Завдяки розвитку дрібної моторики дитина навчається досліджувати, порівнювати, класифікувати речі й, таким чином, краще пізнає світ, у якому живе.

Навички дрібної моторики допоможуть дитині не тільки самостійно обслуговувати себе, але й виражати себе через творчість.

Особливості розвитку дрібної моторики рук дитини залежать від її віку. В 1—2 роки вона тримає 2 предмети в одній руці, креслить олівцем, перегортає сторінку книги. Ставить кубики один на один (від двох і більше).

У 2—3 роки відчиняє ящики і перевертає те, що в них лежить. Грає з піском і глиною, відкриває кришки, використовує ножиці, фарбує пальцем. Нанизує намистини.

У 3—4 роки тримає олівець пальцями, копіює нескладні малюнки. Малює олівцями і кольоровою крейдою. Складає папір більш ніж один раз.

У 4—5 років визначає на дотик предмети в мішку, ліпить із пластиліну, шнурує черевики.

Для розвитку дрібної моторики рекомендуємо такі ігрові вправи по ступеню складності, що зростає:

1. Пасивна гімнастика для паль­ців рук (для дітей віком до дев’яти місяців).

2. Ігри з предметами:

· «Стисни та помацай»;

· розкладання та складання розбірних іграшок (матрьошок, пірамі­док, кубиків тощо);

· обведення за контуром;

· ліплення з пластиліну, тіста, глини;

· малювання пальчиками по піску;

· нанизування намистин;

· складання візерунків із лічильних паличок;

· вирізання ножицями по контуру;

· намотування ниток на клубок, котушку;

· складання кумедних картинок із дрібних намистинок, зерен.

3. Активна гімнастика для розвитку дрібної моторики:

· Вправи безмовного супроводу (робимо з пальчиків зайчика, козу, сті­лець, стіл, їжака тощо);

· пальчикові ігри.

У домовленнєвий період пальчикові ігри розвивають не тільки дрібну моторику та мовлення, але й уміння слухати. Дитина вчиться розуміти сенс почутого і вловлювати ритм мовлення.

При проведенні ігор з віршами, дорослий спочатку сам читає вірш і виконує рухи з дитиною, потім виконує рухи і частково промовляє текст уже дитина (закінчує фразу, розпочату дорослим). Далі дитина заучує вірш і супроводжує текст відповідними рухами пальців.

Правила спілкування з дитиною

Ваше мовлення має бути взірцем для наслідування. Дитині не можна чути неправильну вимову;

· не можна сміятися з того, що дитина неправильно вимовляє слова;

· не треба повторювати за дитиною неправильну вимову, «сюсюкати», закріплюючи тим хибні зразки;

· не критикуйте дитину;

· підбадьорюйте малюка, кажіть, що йому все вдасться;

· спочатку самі покажіть, як виконувати ту чи іншу вправу, а потім попросіть малюка повторити;

· регулярно приділяйте увагу впра­вам для загальної та дрібної моторики, для розвитку дихання, мімі­ки, а також не забувайте про артикуляційні вправи. Проводячи заняття в комплексі, ви досягнете кращих результатів;

· починайте заняття тільки тоді, коли і дитина, і ви маєте гарний настрій.

Післямова

Усі батьки, як правило, знають, які саме звуки й коли не вимовляє дитина. Проте існує хибна думка, що порушення звуковимови виправляються самі по собі. Запам’ятайте: порушення мовлення у дошкільнят мають тенденцію до патологічного закріплення, що призводить до різних стійких помилок, як в усному мовленні, так і на письмі в школі. Тому батьки якомога раніше мають допомогти дитині позбутися недоліків мовлення.

На ваших очах росте і змінюється ваша дитина. Кожному з вас хочеться, щоб малюк виріс здоровим, кмітливим, допитливим, гарним і цікавим співрозмовником. Для цього зовсім не обов’язково примушувати дитину щоденно сидіти за столом і вперто вчитись. Краще запропонуйте їй пограти разом з вами.

Ви помітите, що малюк полюбить слухати, а згодом і самостійно придумувати історії, відгадувати загадки, запам’ятовувати вірші, чітко промовляти скоромовки. Використовуючи багатоваріантні ігри з мовленнєвими завданнями, у малюка значно покращиться загальний розвиток мовлення.

Формування звукової культури мовлення, збагачення словникового запасу, уточнення граматичної сторони мовлення, розвиток зв’язного мовлення стануть результатом тих корисних годин, які ви приємно провели, граючись з дитиною.

Корекційна робота логопедичного пункту при ДНЗ №2 реалізується відповідно до основних нормативних документів. Залежно від структури мовленнєвого порушення та ступеня його прояву обирається напрям корекційно-відновлюваної роботи. Основною формою організації логопедичної роботи є підгрупові та індивідуальні заняття. Логокорекційна робота – складний динамічний процес, який передбачає комплексну роботу в таких напрямках:

1.Розвиток фонематичних процесів

2.Розвиток мовного дихання

3.Розвиток дрібної та загальної моторики

4.Формування правильної вимови звуків

5.Уточнення та розвиток лексичної сторони мовлення

6.Формування граматичних умінь і навичок

7.Розвиток зв’язного мовлення

Практичний досвід засвідчує, що корекційний вплив ефективний за умови забезпечення взаємодії між учасниками реалізації навчально-корекційної програми розвитку дитини з порушеннями мовлення.

Тому, запрошую батьків до співпраці, взаємодії. Консультування може відбуватися в ДНЗ№2, ДНЗ №3 в логопедичних кабінетах а також через сайт.

Запитуйте, цікавтесь мовленнєвим розвитком своїх дітей, шляхами організації сприятливого мовленнєвого середовища, формами забезпечення вчасної логопедичної допомоги.

Коментарi